Дисоціативний розлад особистості (раніше – множинний розлад особистості) – це психічне захворювання, при якому помітні порушення пам’яті, свідомості, ідентичності та/або сприйняття.
У людей з ДРО розвивається одна або кілька альтернативних особистостей, які функціонують з урахуванням або без урахування звичайної особистості людини.
Симптоми дисоціативного розладу особистості бувають легкими, але також можуть бути серйозними і заважати взаємодії людини в особистому житті і на роботі.
Випадки істинного ДРО досить рідкісні. Вони можуть виникнути в будь-якому віці. Жінки більше схильні до ДРО, ніж чоловіки.
Зміст
- Причини дисоціативного розладу особистості
- Симптоми дисоціативного розладу особистості
- Діагностика дисоціативного розладу особистості
- Лікування дисоціативного розладу особистості
Причини дисоціативного розладу особистості
Травма в анамнезі є ключовою ознакою дисоціативного розладу особистості. Близько 90% ДРО пов’язані з жорстоким поводженням. Травма часто пов’язана з серйозним емоційним, фізичним або сексуальним насильством. Це може бути пов’язано з аваріями, стихійними лихами і війною. Також факторами розвитку ДРО можуть бути рання втрата батька або тривалі періоди ізоляції через хворобу.
Дисоціацію часто вважають механізмом подолання, який людина використовує, щоб відключитися від стресової і травмуючої ситуації або відокремити травмуючі спогади від нормального усвідомлення. Це спосіб розірвати зв’язок із зовнішнім світом і створити дистанцію від усвідомлення того, що відбувається.
Дисоціація може служити захисним механізмом від фізичного та емоційного болю, травмуючого або стресового переживання. Відокремлюючи хворобливі спогади від повсякденних розумових процесів, людина може використовувати дисоціацію для підтримки відносно здорового рівня функціонування, ніби травматичної події не було.
Епізоди ДРО можуть бути викликані реальними та символічними травмами, включаючи легкі події, такі як незначна дорожньо-транспортна пригода, хвороба дорослих або стрес. Нагадуванням про жорстоке поводження, пережите в дитинстві, може бути ситуація, коли власна дитина досягає того ж віку, в якому батько піддавався насильству.
Симптоми дисоціативного розладу особистості
У людини з ДРО є дві або більше різних особистостей: звичайна “основна” особистість і ті, які відомі як альтернативні або “заміщають”. Людина може відчувати амнезію, коли заміщаюча особистість контролює його поведінку.
Кожна альтернативна особистість має свої індивідуальні риси, свою історію, спосіб мислення і ставлення до свого оточення. Альтернативна особистість може бути іншої статі, мати інше ім’я або набір манер і переваг, у “заміщаючої” особистості навіть можуть бути не такі алергії, як у основної.
Людина з ДРО може знати або не знати про інші особистості і пам’ятати про проміжки часу, коли домінує змінена особистість. Стрес або навіть нагадування про травму може спровокувати зміну стану.
У деяких випадках людина з ДРО може отримати вигоду від конкретної зміни (наприклад, сором’язливий, перебуваючи в стані більш впевненою зміненої особистості, може використовувати його для укладення контракту). Найчастіше ДРО створює хаотичне життя і проблеми в особистих і робочих відносинах. Наприклад, жінка з ДРО може багаторазово зустрічатися з людьми, які, здається що знають її, але вона може не впізнавати їх або не пам’ятати про зустрічі. Або вона може виявити в будинку речі, будинки, які не пам’ятає, як купувала.
ДЛО має багато психологічних симптомів, як і інші психічні розлади, в тому числі:
- коливання рівня функціонування особистості від високоефективного до порушеного/відключеного;
- сильні головні болі або болі в інших частинах тіла;
- деперсоналізація (почуття відірваності від власних думок, почуттів і тіла);
- дереалізація (відчуття, що навколишнє середовище чужа, дивна або нереальна);
- депресія та/або перепади настрою;
- тривожність;
- порушення харчування і сну;
- проблеми з сексуальністю;
- зловживання алкоголем або наркотиками;
- амнезія (втрата пам’яті або спотворення часу);
- галюцинації (помилкове сприйняття або сенсорні відчуття, наприклад, голоси);
- саморуйнівна поведінка, наприклад, членоушкодження;
- ризик самогубства: 70% людей з ДРЛ намагалися накласти на себе руки.
Діагностика дисоціативного розладу особистості
При наявності симптомів проводиться обстеження з повним вивченням медичного анамнезу і фізикальним обстеженням. Хоча ні які лабораторні тести можуть не діагностувати дисоціативні розлади з медичної точки зору, різні діагностичні тести, такі як аналізи крові або візуалізаційні методи (рентген, комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія), можуть використовуватися для виключення фізичних захворювань або побічних ефектів ліків.
Якщо фізичне захворювання не виявлено, пацієнт може бути направлений до фахівця з психічного здоров’я (психіатра, психолога або соціального працівника, який спеціально підготовлений для діагностики та лікування психічних захворювань). Вони проведуть клінічну бесіду, щоб отримати повне уявлення про минулий досвід людини і його нинішньому функціонуванні. Деякі психіатри та психологи можуть використовувати спеціалізовані тести (наприклад, Шкала дисоціативного досвіду – ШДД) або стандартне інтерв’ю, таке як структуроване клінічне інтерв’ю для дисоціації (СКІД).
Лікування дисоціативного розладу особистості
Цілі лікування ДРО полягають в тому, щоб полегшити симптоми, забезпечити безпеку людини і оточуючих його людей і «возз’єднати» різні особистості в одну інтегровану, добре функціонуючу особистість.
Лікування також спрямоване на те, щоб допомогти людині безпечно виражати і переживати хворобливі спогади, розвивати нові навички виживання і життєві навички, відновлювати оптимальне функціонування і покращувати відносини. Найкращий підхід до лікування залежить від людини, характеру будь-яких визначених тригерів і серйозності симптомів.
Лікування буде включати комбінацію наступних методів:
- Психотерапія, іноді називається “терапія розмовою”, є основним засобом лікування дисоціативних розладів. Це широкий термін, який включає в себе кілька форм терапії.
- Когнітивно-поведінкова терапія фокусується на зміні дисфункціональних моделей мислення, почуттів і поведінки.
- Десенсибілізація і повторна обробка рухів очей ( ДПДГ) – методика, розроблена для лікування людей з постійними нічними кошмарами, спогадами та іншими симптомами посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
- Діалектико-поведінкова терапія (ДПТ): форма психотерапії для людей з серйозними порушеннями особистості, включаючи дисоціативні симптоми, які часто виникають після пережитого насильства або травми.
- Сімейна терапія: допомагає розповісти сім’ї про розлад, а також допомагає членам сім’ї розпізнати симптоми рецидиву.
- Творчі методи лікування (наприклад, арт-терапія, музична терапія): дозволяють пацієнтам досліджувати і висловлювати свої думки, почуття і досвід в безпечному і творчому середовищі.
- Методи медитації та релаксації: допомагають людям краще переносити дисоціативні симптоми й усвідомлювати свій внутрішній стан.
- Клінічний гіпноз: метод лікування, який використовує інтенсивне розслаблення, концентрацію і зосереджену увагу для досягнення зміненого стану свідомості, дозволяючи людям досліджувати думки, почуття і спогади, які вони, можливо, витіснили зі своєї свідомості.
- Ліки для лікування дисоціативних розладів немає. Однак людям з дисоціативними розладами, особливо з депресією та / або тривогою, може бути корисно лікування антидепресантами або ліками від тривоги.
Люди з ДРО зазвичай добре реагують на лікування. Однак це може бути довгим і кропітким процесом. Зазвичай процес починається з виявлення і розширення можливостей всіх особистостей, щоб допомогти об’єднати їх в повнофункціональне ціле. Щоб поліпшити кругозір людини, важливо лікувати будь-які інші проблеми або ускладнення, такі як депресія, тривога або токсикоманія.
