Перелом кістки – це стан, який порушує її цілісність (форму). Перелом часто трапляється, коли на кістку діє велика сила або удар.
Переломи є доволі поширеними, а їх виникнення може бути викликане низкою причин. Люди ламають кістки при спортивних травмах, в автомобільних аваріях, при падінні або внаслідок захворювання. Хоча більшість переломів викликані травмою, також вони можуть бути патологічними (спричиненими основним захворюванням, наприклад, раком або важким остеопорозом). Один з мільйона переломів відбувається внаслідок остеопорозу. Слід звернутися по медичну допомогу відразу після перелому кістки.
Зміст
- Класифікація переломів
- Причини переломів
- Симптоми переломів
- Діагностика переломів
- Лікування переломів
- Можливі ускладнення перелому
- Профілактика переломів
- Прогнози переломів
Класифікація переломів
Існує багато видів переломів:
- Перелом може бути закритим (без пошкодження шкіри) або відкритим (шкіра в ділянці перелому розривається, що підвищує ймовірність інфікування).
- Деякі переломи мають тенденцію до зміщення (переміщення уламків кістки один відносно одного). Такі переломи потребують оперативного лікування.
- Частковий перелом – неповний злам кістки.
- Повний перелом – повноцінний злам кістки, через який вона розділяється на два і більше уламків.
- Стресовий перелом, який іноді називають «тріщиною», схожий на непомітну лінію і його важко діагностувати за допомогою звичайної рентгенографії.
Існують різні типи часткових, повних, відкритих та закритих переломів:
- поперечний: відбувається поперек осі кістки;
- спіральний: лінія перелому проходить по спіралі відносно осі кістки;
- косий: лінія перелому розташована по діагоналі;
- компресійний: на рентгенограмі кістка подрібнена й компресована;
- уламковий: перелом, при якому кістка розділяється на кілька фрагментів;
- відривний: фрагмент кістки відривається, часто разом з сухожиллям або зв’язкою;
- вколочені: уламки кістки вколочуються один в одного.
Причини переломів
Переломи виникають, коли до кістки прикладається надмірна сила. Переломи можуть виникати внаслідок падінь, травм та прямого удару по кістці. Повторюваний вплив сили, наприклад, при бігу, також може спричинити перелом. Ці «бігові переломи» часто називають стресовими; вони являють собою невеликі тріщини в кістках. Остеопороз також може викликати переломи в людей старшого віку.
Симптоми переломів
Симптомами переломів є наступні ознаки:
- Передпліччя: біль, набряк, аномальне згинання, порушення функції чи рухів у суглобі, локальне підвищення температури, наявність крововиливу або почервоніння.
- Лікоть: біль, набряк, наявність крововиливу, хрускіт під час руху чи пальпації, видима деформація.
- Зап’ястя: біль, набряк, порушення функції суглобу, викривлення та видима деформація, неможливість згинання в суглобі.
- Плече: біль, набряк, напруження м’язів під час пальпації та їх слабкість. Деформації зустрічаються не завжди.
- Пальці на руках: біль, набряк, неможливість рухати пальцем, вкорочення пальця або деформація суглобів.
- Нога: сильний біль, набряк, напруження, наявність крововиливів, явна деформація та неможливість ходити.
- Коліно: біль, набряк, крововиливи, неможливість розгинання коліна та ходьби.
- Гомілковостопний суглоб: сильний біль, набряк, пальпаторне напруження, крововиливи, деформації в ураженій ділянці та неможливість ходити
- Стопа: сильний біль, набряк, синці, оніміння в стопі і пальцях, зменшення амплітуди рухів, неможливість ходити та видима деформація.
- Пальці на ногах: біль, набряки, бліда шкіра та крововиливи в травмованій ділянці. Ходьба можлива, але спричиняє біль та дискомфорт.
Діагностика переломів
З метою діагностики переломів виконуються наступні дослідження:
- Рентгенографія: дає знімок внутрішніх органів, тканин та кісток. Більшість переломів діагностуються за допомогою даного методу.
- Інші тести (потрібні, якщо перелом не видно на рентгенограмі):
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ): процедура, яка дає більш детальне зображення. Зазвичай її застосовують при малих або стресових переломах.
- Сканування кісток: вводиться реагент, який накопичується в області перелому, де кровотік у ділянці вище норми.
- Комп’ютерна томографія (КТ або КАТ – комп’ютеризоване аксіальне сканування): тривимірна візуалізація, яка використовує комбінацію рентгенівських променів та комп’ютерну томографію для отримання «зрізів» тіла в горизонтальному та вертикальному напрямку.
Лікування переломів
Перелом кісток, як правило, лікують з використанням шини та/або лонгети. Шина або лонгета іммобілізує кістку (утримує її від руху), таким чином кістки швидше зростаються та попереджається зайве навантаження на них. У деяких випадках, коли кістка невеликого розміру (пальці ніг або кістки стопи), шинування не потрібне, а перелом іммобілізується за допомогою пов’язки. Також можуть бути призначені ліки для полегшення болю при переломі.
Тракція може використовуватися при переломах в доопераційному періоді для стабілізації та вирівнювання осі кінцівки. Система скелетного витягування передбачає використання важелів та вантажів для розтягування м’язів і сухожиль навколо зламаної кістки.
Якщо перелом досить серйозний, пацієнту може знадобитися операція. Переломи стегна майже завжди потребують хірургічного втручання, оскільки інші методи лікування потребують, щоб стегно залишалося іммобілізованим протягом тривалого часу, що рідко закінчується добре. Внутрішній та зовнішній металосинтез та/або використання гвинтів можуть бути ефективними для утримання кісткових уламків у заданому положенні та зрощення уламків кістки.
Можливі ускладнення перелому
Можливими ускладненнями перелому кістки є:
- Компартмент синдром: виникає внаслідок припинення кровопостачання м’язів та нервів на ураженій ділянці, при цьому внутрішній тиск у тканинах зростає. Часто явище викликане кровотечею або гематомою (накопичення крові за межами кровоносних судин) навколо перелому.
- Гемартроз: крововилив у суглоб, через який він набрякає.
- Шок.
- Тромбоз: закупорка кровоносної судини тромбом, який може відірватися і переміщуватись по тілу.
- Ускладнення від застосування шини, такі як пролежні та контрактури (заклякання) суглобів.
- Затримка зрощення кісток.
- Пошкодження навколишніх тканин, нервів, шкіри, судин або сусідніх органів.
- Ранова інфекція.
Профілактика переломів
Падіння – головна причина переломів. Існує кілька способів запобігти падінням як у приміщенні, так і на вулиці.
У приміщенні:
- Не захаращуйте кімнати.
- Усуньте зайві дроти та шнури, що проходять по «кімнатному маршруту».
- У будинку носіть взуття, а не просто шкарпетки.
- Будьте впевнені, що кожна кімната добре освітлена.
- Використовуйте килими по всьому будинку.
- За потреби, використовуйте тростину або ходунки.
- Переконайтесь, що ваш зір в нормі. Перевіряйте зір щороку й обов’язково, за необхідності, користуйтесь окулярами чи контактними лінзами.
- Якщо ви маєте проблеми з вестибулярним апаратом, його тренування та фізична терапія є надзвичайно важливими.
На відкритому повітрі:
- За необхідності, використовуйте тростину або ходунки.
- Носіть взуття на гумовій підошві.
- Посипте сіллю лід на тротуарах, дорогах і сходах.
- Обережно ходіть на бордюрах.
- Звертайте увагу на навколишнє середовище.
- Залишайте світло на ганку увімкненим, якщо ви повертаєтеся після настання темряви.
З віком у нас більше шансів мати патології кісток. Коли кістки слабшають, вони стають надзвичайно ламкими. Багато переломів є наслідком остеопорозу, втрати кальцію в кістках.
Дуже важлива профілактика. Щодня вживайте достатню кількість кальцію (1200–1500 мг з їжею або з добавок) та вітаміну D (800–1000 МО), щоб зберегти кістки міцними. Мультивітаміни зазвичай містять 400 МО вітаміну D, а таблетки кальцію можуть мати у своєму складі додатковий вітамін D. Деякі приклади продуктів, що містить ці важливі поживні речовини:
- молочні продукти, молоко, йогурт, яйця;
- цільні злаки: коричневий рис, овес і жито;
- овочі: броколі, шпинат, капуста;
- бобові: нут, чорна квасоля, тофу;
- мигдаль.
Важливо також щодня робити достатньо фізичних вправ (які передбачають активне залучення м’язів тіла, наприклад, ходьба), щоб зберегти кістки міцними та здоровими.
Прогнози переломів
Процес оздоровлення кожної людини різний і залежить від місця перелому та його важкості, а також віку та харчування пацієнта. Наприклад, перелом ноги зростатиметься набагато довше, ніж зламаний палець. Зазвичай молодші люди одужують швидше, ніж пацієнти похилого віку. Правильне харчування також грає роль. У середньому, процес зростання триває від 6 до 8 тижнів.
